Обов’язкова ПДВ реєстрація при досягненні 1 млн грн. Кого це стосується?
Реєстрація платником ПДВ є важливим моментом у діяльності суб’єкта оподаткування. Для когось із платників податків реєстрація є обов’язковою, а для когось за власним бажанням. Це процес у якому легко припуститися помилки. Бухгалтеру із ПДВ потрібно звертати увагу на такі важливі моменти: чи усім потрібно реєструватися платником ПДВ; чи стосується це ФОП на 1-3 групах; як правильно рахувати, щоб не допустити перевищення обсягу оподаткованих операцій за останні 12 місяців межі в 1 млн грн; які операції включати, а які ні? Яка відповідальність за порушення правил реєстрації платником ПДВ? Сьогодні розберемося із цими питаннями. Поїхали!
Кому потрібно реєструватися платником ПДВ?
Суб’єкт господарювання може стати платником ПДВ лише у двох випадках:
- Добровільно, заявивши податковим органам про своє бажання;
- В обов’язковому порядку – у разі перевищення гранично допустимого обсягу операцій визначеного п. 181.1 ПКУ – 1 млн. грн.
У разі не бажання поповнювати лави платників ПДВ бухгалтери повинні контролювати чи не перейшли вони встановлену межу обсягу отримання доходу в 1 000 000 грн.
Чи потрібно реєструватися платником ПДВ ФОП 1-3 груп при досягненні 1 млн.грн?
Відповідно до п. 181.1 ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Отже, обов’язку реєструватися платниками ПДВ у ФОП 1–3 груп єдиного податку немає, навіть якщо їхній дохід перевищив 1 мільйон гривень за останні 12 календарних місяців. Це передбачено нормами Податкового кодексу України. Такі ФОПи можуть залишатися неплатниками ПДВ доти, поки не здійснюють операцій, які підлягають обов’язковому ПДВ-оподаткуванню.
Як бачимо, для платників 4 групи ЄП таких умов не передбачено, тому у разі перевищення межі доходу в 1 млн.грн за останні 12 місяців вони зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ ( п. 181.1 ПКУ), якщо не стануть ними до цього добровільно ( п. 182.1 ПКУ).
Які операції враховуються при обрахунку мільйонного ліміту для ПДВ
Для розрахунку ліміту в 1 000 000 грн враховуються операції з постачання товарів та послуг, які підпадають під визначення об’єкта оподаткування згідно зі статтею 185 Податкового кодексу України.
Ось, детальний перелік операцій, які необхідно підсумовувати для визначення межі реєстрації:
- Операції, що оподатковуються за основними ставками
Бухгалтеру слід пам’ятати, що для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню на митній території України за:
- 20%— стандартна ставка для більшості товарів та послуг.
- 7%— лікарські засоби, медичні вироби, послуги культури та готелів.
- 14%— постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.
- Операції, що оподатковуються за ставкою 0%
Це дуже важливий пункт, про який часто забувають. Навіть якщо ви не платите податок фізично, ці суми включаються до ліміту:
- Експорт товарів(вивезення за межі митної території України).
- Міжнародні перевезенняпасажирів, багажу та вантажів.
- Постачання товарів/послуг для заправки або забезпечення суден та літаків.
Враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ:
- обсяги операцій з безоплатної передачі / надання товарів / послуг, та
- обсяги операцій з ліквідації за власним бажанням необоротних активів
На це звернули увагу податківці з ЗІР, категорія 101.02.
- Операції, звільнені від оподаткування (пільгові)
Згідно зі ст. 197 ПКУ та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, до загального обсягу включаються операції, які тимчасово або постійно звільнені від ПДВ:
- Постачання певних освітніх чи медичних послуг.
- Продаж книг вітчизняного виробництва.
- Операції з металобрухтом або макулатурою.
- Операції, звільнені від ПДВ на період воєнного стану (наприклад, деякі товари оборонного призначення).
- Постачання послуг нерезидентами (місце постачання в Україні)
Якщо ви отримуєте послуги від нерезидента (наприклад, рекламні послуги Google чи Facebook), і місце їх постачання — Україна, ви стаєте відповідальним за нарахування ПДВ, і ці суми також враховуються у ваш загальний обсяг для обов’язкової реєстрації.
Що НЕ враховується до розрахунку 1 млн грн:
- Операції, що не є об’єктом оподаткування(ст. 196 ПКУ):
- Виплата дивідендів або роялті у грошовій формі.
- Передача майна в оренду (враховується лише орендна плата, а не вартість самого майна).
- Послуги з розрахунково-касового обслуговування.
- Продаж власної житлової нерухомості(для фізичних осіб, якщо це не є систематичною підприємницькою діяльністю).
- Постачання послуг за межами України(якщо згідно з правилами ст. 186 ПКУ місце постачання визначено поза межами митної території України).
Які бухгалтерські рахунки включати для розрахунку доходу?
При розрахунку потрібно зважати на специфіку діяльності кожного суб’єкта господарювання. Але базовим розрахунком може скористатися кожен.
Отже, для розрахунку межі для ПДВ-реєстрації нам потрібно:
- Розрахувати обсяг постачань товарів/послуг. Для цього додаємо кредитові обороти за субрахунками 701, 702, 703, 712, 713 та 719 за останні 12 календарні місяці (ОбКт701,702,703,712,713,719 ).
- Розрахувати вартість повернених продукції та товарів, знижок, та інші суми , що підлягають вирахуванню з доходу. Це оборот по Дт 704 за останні 12 календарних місяців (ОбДт704 ).
- Розрахувати суму отриманих авансів від покупців. Тут потрібно врахувати правило «першої події», тобто постачання за якими вже відбулося. Визначаємо різницю за Кт681 субрахунку на кінець та початок розрахункового періоду, а саме 12 календарних місяців ( СКт681 ).
Отже, наша формула буде виглядати так:
Д= ОбКт701,702,703,712,713,719 – ОбДт704 + ( СкінКт681 – СпочКт681 )
Заява за формою 1-ПДВ
У разі обов’язкової реєстрації платник ПДВ подає реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ (далі – Заява) до ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ, тобто 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) (п. 183.2 ПКУ).
Заяву подають до ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
У Заяві:
- зазначають дату досягнення обсягу операцій, визначених п. 181.1 ПКУ (1000 000,00 грн), та
- заповнюють загальну суму здійснених операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню за розд. V ПКУ.
Для підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам щодо обов’язкової реєстрації, особа відповідно до пп. 20.1.2 ПКУ, подає документи, що підтверджують такі відомості (п. 3.8 Положення №1130).
Яка відповідальність за порушення правил ПДВ-реєстрації?
Відповідальність за порушення правил реєстрації платником ПДВ у 2025 році регулюється Податковим кодексом України (ПКУ) та включає кілька рівнів санкцій залежно від виду порушення.
- Ухилення від обов’язкової реєстрації
Якщо особа, обсяг оподатковуваних операцій якої за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн, не подала заяву на реєстрацію у встановлений строк (до 10 числа наступного місяця):
- Фінансова відповідальність:особа несе обов’язки зі сплати ПДВ на рівні зареєстрованого платника, але не має права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.
- Штрафи за заниження зобов’язань:ДПС самостійно нараховує суму податку за весь період роботи без реєстрації та накладає штраф у розмірі 25% від визначеної суми (50% при повторному порушенні протягом 1095 днів).
- Адміністративний штраф:за порушення порядку ведення податкового обліку посадовим особам загрожує штраф від 85 до 170 грн (ст. 163-1 КУпАП).
Неподання заяви про реєстрацію (ст. 117 ПКУ)
За неподання або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік (реєстрацію) накладається штраф:
- для ФОП — 340 грн;
- для юридичних осіб — 1020 грн.
При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН до такої особи не застосовується. Адже з урахуванням вимог п. 46.1 ПКУ та п. 201.8 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Податківці наголошують, навіть якщо платник своєчасно подав Заяву, але реєстрація як платника ПДВ не відбулася у зв’язку з отриманням відмови, то такий платник несе відповідальність на рівні зареєстрованого платника ПДВ відповідно до діючого законодавства. Така позиція податкового органу оприлюднена в ЗІР в категорії 101.27.
Оскільки чинним законодавством не визначено чіткого переліку документів, які має надати платник разом з реєстраційною заявою, відмову контролерів платник може оскаржити в порядку, встановленому п. 6 ст. 56 ПКУ для уникнення негативних наслідків пов’язаних з несвоєчасною реєстрацією платника ПДВ.
Висновки:
- Реєстрація платником ПДВ є добровільною ( за власним бажанням без досягнення ліміту у розмірі 1 млн грн) та обов’язковою.
- Обов’язку реєструватися платниками ПДВ у ФОП 1–3 груп єдиного податку немає, навіть якщо їхній дохід перевищив 1 мільйон гривень за останні 12 календарних місяців.
- Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за: основною ставкою ПДВ (20%), ставкою 7 %, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
У разі обов’язкової реєстрації платник ПДВ подає реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ (далі – Заява) до ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ, тобто 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) (п. 183.2 ПКУ). Заяву подають до ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Платник податку на додану вартість (ПДВ) — це не лише статус, а й обов’язок для певних категорій суб’єктів господарювання. Незалежно від того, ведете ви великий бізнес чи тільки починаєте свою справу, знання процедури реєстрації платником ПДВ допоможе уникнути штрафів і проблем із податковою.
При виникненні суперечливих ситуацій, нерозуміння правил розрахунку ліміту ПДВ рекомендуємо Вам звертатися до спеціалістів, які допоможуть Вам уникнути зайвих штрафів. Бухгалтери по ПДВ з нашої консалтингової агенції допоможуть Вам! Делегуйте рутинну справу по обліку ПДВ, заощаджуйте свій час та бережіть себе для розвитку власного бізнесу, а ми займемося цією роботою за Вас!