Реєстрація платником ПДВ є важливим моментом у діяльності суб’єкта оподаткування. Для когось із платників податків реєстрація є обов’язковою, а для когось за власним бажанням. Це процес у якому легко припуститися помилки. Бухгалтеру із ПДВ потрібно звертати увагу на такі важливі моменти: чи усім потрібно реєструватися платником ПДВ; чи стосується це ФОП на 1-3 групах; як правильно рахувати, щоб не допустити перевищення обсягу оподаткованих операцій за останні 12 місяців межі в 1 млн грн; які операції включати, а які ні? Яка відповідальність за порушення правил реєстрації платником ПДВ? Сьогодні розберемося із цими питаннями. Поїхали!
Кому потрібно реєструватися платником ПДВ?
Суб’єкт господарювання може стати платником ПДВ лише у двох випадках:
У разі не бажання поповнювати лави платників ПДВ бухгалтери повинні контролювати чи не перейшли вони встановлену межу обсягу отримання доходу в 1 000 000 грн.
Чи потрібно реєструватися платником ПДВ ФОП 1-3 груп при досягненні 1 млн.грн?
Відповідно до п. 181.1 ПКУ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Отже, обов’язку реєструватися платниками ПДВ у ФОП 1–3 груп єдиного податку немає, навіть якщо їхній дохід перевищив 1 мільйон гривень за останні 12 календарних місяців. Це передбачено нормами Податкового кодексу України. Такі ФОПи можуть залишатися неплатниками ПДВ доти, поки не здійснюють операцій, які підлягають обов’язковому ПДВ-оподаткуванню.
Як бачимо, для платників 4 групи ЄП таких умов не передбачено, тому у разі перевищення межі доходу в 1 млн.грн за останні 12 місяців вони зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ ( п. 181.1 ПКУ), якщо не стануть ними до цього добровільно ( п. 182.1 ПКУ).
Які операції враховуються при обрахунку мільйонного ліміту для ПДВ
Для розрахунку ліміту в 1 000 000 грн враховуються операції з постачання товарів та послуг, які підпадають під визначення об’єкта оподаткування згідно зі статтею 185 Податкового кодексу України.
Ось, детальний перелік операцій, які необхідно підсумовувати для визначення межі реєстрації:
Бухгалтеру слід пам’ятати, що для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню на митній території України за:
Це дуже важливий пункт, про який часто забувають. Навіть якщо ви не платите податок фізично, ці суми включаються до ліміту:
Враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ:
На це звернули увагу податківці з ЗІР, категорія 101.02.
Згідно зі ст. 197 ПКУ та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, до загального обсягу включаються операції, які тимчасово або постійно звільнені від ПДВ:
Якщо ви отримуєте послуги від нерезидента (наприклад, рекламні послуги Google чи Facebook), і місце їх постачання — Україна, ви стаєте відповідальним за нарахування ПДВ, і ці суми також враховуються у ваш загальний обсяг для обов’язкової реєстрації.
Що НЕ враховується до розрахунку 1 млн грн:
Які бухгалтерські рахунки включати для розрахунку доходу?
При розрахунку потрібно зважати на специфіку діяльності кожного суб’єкта господарювання. Але базовим розрахунком може скористатися кожен.
Отже, для розрахунку межі для ПДВ-реєстрації нам потрібно:
Отже, наша формула буде виглядати так:
Д= ОбКт701,702,703,712,713,719 – ОбДт704 + ( СкінКт681 – СпочКт681 )
Заява за формою 1-ПДВ
У разі обов’язкової реєстрації платник ПДВ подає реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ (далі – Заява) до ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ, тобто 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) (п. 183.2 ПКУ).
Заяву подають до ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
У Заяві:
Для підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам щодо обов’язкової реєстрації, особа відповідно до пп. 20.1.2 ПКУ, подає документи, що підтверджують такі відомості (п. 3.8 Положення №1130).
Яка відповідальність за порушення правил ПДВ-реєстрації?
Відповідальність за порушення правил реєстрації платником ПДВ у 2025 році регулюється Податковим кодексом України (ПКУ) та включає кілька рівнів санкцій залежно від виду порушення.
Якщо особа, обсяг оподатковуваних операцій якої за останні 12 місяців перевищив 1 млн грн, не подала заяву на реєстрацію у встановлений строк (до 10 числа наступного місяця):
Неподання заяви про реєстрацію (ст. 117 ПКУ)
За неподання або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік (реєстрацію) накладається штраф:
При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН до такої особи не застосовується. Адже з урахуванням вимог п. 46.1 ПКУ та п. 201.8 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Податківці наголошують, навіть якщо платник своєчасно подав Заяву, але реєстрація як платника ПДВ не відбулася у зв’язку з отриманням відмови, то такий платник несе відповідальність на рівні зареєстрованого платника ПДВ відповідно до діючого законодавства. Така позиція податкового органу оприлюднена в ЗІР в категорії 101.27.
Оскільки чинним законодавством не визначено чіткого переліку документів, які має надати платник разом з реєстраційною заявою, відмову контролерів платник може оскаржити в порядку, встановленому п. 6 ст. 56 ПКУ для уникнення негативних наслідків пов’язаних з несвоєчасною реєстрацією платника ПДВ.
Висновки:
У разі обов’язкової реєстрації платник ПДВ подає реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ (далі – Заява) до ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ, тобто 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) (п. 183.2 ПКУ). Заяву подають до ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Платник податку на додану вартість (ПДВ) — це не лише статус, а й обов’язок для певних категорій суб’єктів господарювання. Незалежно від того, ведете ви великий бізнес чи тільки починаєте свою справу, знання процедури реєстрації платником ПДВ допоможе уникнути штрафів і проблем із податковою.
При виникненні суперечливих ситуацій, нерозуміння правил розрахунку ліміту ПДВ рекомендуємо Вам звертатися до спеціалістів, які допоможуть Вам уникнути зайвих штрафів. Бухгалтери по ПДВ з нашої консалтингової агенції допоможуть Вам! Делегуйте рутинну справу по обліку ПДВ, заощаджуйте свій час та бережіть себе для розвитку власного бізнесу, а ми займемося цією роботою за Вас!